Умови розвитку педагогічної творчості вихователя дошкільного закладу

Оновлення суспільства, а тим більше його радикальна зміна, — суперечливий, складний і тривалий процес, пов'язаний із пошуком нових шляхів, засобів здійснення перетворень в усіх сферах життєдіяльності людей. Усе це зумовлює необхідність творчої участі в цьому процесі всіх членів суспільства, оскільки недостатня творча активність, відсутність ефективних стимулів її розвитку та реалізації - основні фактори, які заважають втіленню нових ідей, задумів, нових цільових настанов та орієнтацій. Процеси демократизації і гуманізації суспільства, що створюють можливість вибору життєвих стратегій сприяють розвитку творчого потенціалу особистості. У цивілізованому суспільстві розвиток особистості, її творчих можливостей, стає самоціллю всіх суспільних відносин. Саме тому в умовах духовного відродження суспільства діяльність закладів народної освіти - від дитячого садка до загальноосвітньої школи, потребує конкретних змін, які викликані необхідністю формування суспільно-активної, творчої особистості.

Проблема становлення творчої особистості вчителя в тій чи іншій мірі висвітлюється в наукових дослідженнях філософій, психологів і педагогів. Велику увагу розробці даної проблеми приділяли В.І. Андрєєв, Н.А Бердяєв, В.А Бухвалов, І.Г. Геращенко, В.І. Загвязинський, В.А. Кан-Калик, І. Кант, Л.М, Луііма, А.К. Маркова, Н.Д. Нікандров, Я.А. Пономарьов, М.М. Потішить, С.А. Рубінштейн, Л.І. Рувинський, С.О. Сисогва, П.Л. Ципок та ін.

У працях цих науковців з'ясовано сутність основних категорій даної проблеми, визначено специфіку педагогічної творчості та шляхи її реалізації у педагогічному.

Метою даної статті є аналіз умов формування творчої особистості вихователя в дошкільному навчальному закладі.

Творчий педагог – це особистість, яка під впливом зовнішніх чинників набула потрібних для актуалізації творчого потенціалу додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, які допомагають досягти творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності.

Педагогічна праця нетворчою не буває й бути не може, тому що неповторні діти, обставини, особистість самого педагога і будь-яке його педагогічне рішення має виходити із нестандартних дій. Творчість, передбачає новаторство. Умовами розвитку творчості педагогічних працівників є:

- забезпечення оптимальної організації навчально-виховного процесу;

- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їхньої кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- визначення найефективніших форм і методів керівництва, які відповідають особливостям роботи навчального закладу та діловим якостям адміністрації;

- забезпечення доцільного використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників навчально-виховного процесу, створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі;

- забезпечення вільного часу вихователів;

- вирішення питання поінформованості вихователів про досягнення педагогічної науки, передової педагогічної практики науково-методичної літератури.

Створення сприятливих морально-психологічних умов для творчості – це і вміння керівника побачити в кожному з вихователів творчу спрямованість, підтримувати і розвивати корисні ініціативи вихователів та дітей, передбачати можливі конфлікти в колективі, розвивати в собі і колегах увагу до потреб, запитів, горя і радощів кожного педагога.

Плануючи роботу дошкільного навчального закладу, треба враховувати розвиток педагогічної творчості, включивши його до тієї частини річного плану, яка присвячена роботі з кадрами. Джерелами планування є аналіз навчально-виховного процесу, виявлення «вузьких місць у роботі ДНЗ»; вивчення особистості кожного педагога з метою виявлення як його утруднень, так і творчого потенціалу. Сприятиме успіху цієї роботи систематичне проведення діагностування вихователів, яке впродовж багатьох років ефективно використовують в нашому закладі.

Особливого значення в управлінні розвитком творчості слід надавати стимулюванню. Вчитель мусить знати, що його ініціативу і творчість у роботі буде заохочено. Стимулювання забезпечує система заходів морального і матеріального заохочення, організація творчого змагання, конкурси вихователів, ярмарок педагогічної творчості, дні і тижні творчості в днз, організація методичних виставок, заснування спеціальних дипломів для творчих педагогів. Як стимулюючий чинник можна використати анкетування. Відомо, наприклад, яке значення має для педагога добре налагоджена система самоосвіти. За словами К.Ушинського: «Вчитель живе доти, доки вчиться, як тільки він перестає вчитися, в ньому вмирає вчитель».

Розвиток творчих здібностей педагога стимулює й надання йому можливості вийти зі своїм досвідом за межі групи, закладу. Тому, аналізуючи і досліджуючи досвід педагога-новатора, керівник може порадити, запропонувати йому форму фіксації, узагальнення свого досвіду. На першому етапі це може бути виступ на засіданні педагогічної ради, методичному заході в ДНЗ. Потім, якщо досвід цього заслуговує, слід надавати вихователю можливість виступати на районному, обласному рівні, взяти участь у роботі обласної, Всеукраїнської науково-педагогічної конференції. Наступний етап – учителю пропонують поділитися своїм досвідом, виступити на сторінках періодичної преси. Нарешті, мова має йти про узагальнення досвіду творчого педагога.

Важливим чинником у стимулюванні творчості може стати особистий творчий план педагога, головне завдання якого – спонукати вихователя до роздумів про свою роботу, до самоаналізу, визначення основних форм підвищення своєї кваліфікації.

Організація як функція управління передбачає чітку постановку завдань перед кожним вихователем і перед усім педагогічним колективом, створення настрою на роботу, надання практичної допомоги педагогам, підбиття поточних підсумків.

Найважливішим чинником організації творчої діяльності вихователів є свобода критики, проведення творчих дискусій, вільне висловлювання своїх думок. Звичайно, це не завжди зручно для керівників шкіл, тому що необхідно давати принципові оцінки, визнавати прорахунки, регулювати взаємини, забезпечувати коректність критики.

Добре налагоджена робота творчих та проблемних груп допомагає продуктивно вирішувати актуальні проблеми організації навчально-виховного процесу, залучати до участі в творчості якомога більше членів педагогічного колективу. Особлива увага приділяється роботі з молодими вихователями, зростанню їхнього кваліфікаційного рівня, спонуканню до активної творчої діяльності.

Управління розвитком творчості передбачає й регулювання стосунків в колективі і виховання кадрів. Творчий вихователь завжди на виду, його праця, його знахідки обговорюються, вони викликають суперечки та заздрість. Надмірна похвала, недостатня самокритичність можуть призвести до зарозумілості, протиставлення себе колективу. Необхідно кожному педагогічному колективу налагодити всебічне вивчення механізму створення творчої особистості, створити сприятливі передумови та умови для його розвитку і, нарешті, здійснювати цілеспрямовану організацію творчого досвіду на науковій основі. Це дуже індивідуальна, складна співпраця керівника дошкільного навчального закладу з вихователями, яка, по суті, є планом творчого розвитку педагога. Це постійне пропонування не одного, а двох – трьох варіантів дій у конкретній ситуації, і проблемні міні-завдання, спеціально підготовленні для того чи іншого вихователя, і пропозиції прочитати відповідну книгу, статтю, й питання для обговорення, й рекомендації з розвитку загальної культури. Так створюється довготривалий робочий документ, спрямований на те, щоб навчити педагога займатися самоосвітою, прищепити йому потребу в постійному самовдосконаленні, бажання і розуміння необхідності займатися творчою діяльністю. Будь-яке творче починання педагога має бути науково обґрунтованим, що передбачає:

- виокремлення проблеми, яка цікавить вихователя, встановлення її актуальності, наукової новизни, практичної значущості;

- вибір теми дослідження;

- формулювання провідної ідеї і задуму;

- формування гіпотези дослідження;

- постановку мети і робочих завдань;

- вибір методів дослідження.

Досвід вчить, що вихователь значно економить час, коли розвиває в собі творчі засади саме на науковій основі. Цілком зрозуміло, що завдання творчого педагога – розвивати свою творчу особистість та творчу особистість вихованця. Для цього необхідно підтримувати основні якості талановитого вихователя:

- сумлінне ставлення до своєї справи;

- ретельне виконання своїх обов’язків у будь-яких ситуаціях, за будь-яких умов;

- постійний пошук оптимального рішення завдань, які потрібно виконати, пошук методичних знахідок;

- бажання та вміння досягти позитивних результатів навіть за несприятливих умов;

- розвиток фантазії, вміння бачити незвичайне навіть у звичайних ситуаціях;

- прагнення сформувати творчу особистість дитини;

- артистизм, уміння розвивати, стимулювати дитячу уяву;

- вміння створювати проблемно-пошукові ситуації, ситуації успіху;

- педагогічний такт;

- загальна культура особистості.

Творчий учитель соціально корисний не тільки результатами своєї особистої праці, а й тим, що він дух творчості передає іншим, особливо педагогам-початківцям.

Отже, педагогічна діяльність — це передусім творча діяльність. Без творчості неможливі ні виховний, ні навчальний процеси. Бо подібно до того, як скульптор ліпить свої скульптури, художник пише картини, а ювелір обробляє коштовне каміння, педагог творить нову особистість, яка житиме в цьому суспільстві, стане його невід'ємною часткою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абасов З. «Алергія» до новацій: чи є засіб для «лікування»?//Директор школи.-2005.-№12(348).-С.5-7

2. Виговська О.І. Творча педагогічна діяльність у цілісному навчально-виховному процесі. Автореферат на здоб.наук.ступ.канд.пед.наук-К.1995.-25с.

3. Лаврук В. Управлінська діяльність у навчальному закладі// Директор школи .- 2006.-№8(392).-С.3-5

4. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчально-тематичний план і програма курсу для педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів /Укл. С.О.Сисоєва, В.І.Барко, І.В.Бушовський та ін. - К., 1991.-32 с.

5. Психология творчества / Под ред. Я.А.Пономарева. - М, 1990. - С.350.

6. Сидоренко Т. Творчість у діяльності вчителя // Рідна школа - 2001.-№5.-С.55-57.